Наші правила

Правила редакції — це обіцянки, які ми даємо вам наперед, ще до того як ви відкрили першу новину. Ми записали їх простими словами, без юридичного туману, щоб будь-коли можна було звірити: так сайт «Новини Житомира» обіцяв працювати — і так він працює. Якщо десь розійшлося, скажіть нам про це.

Спершу джерело, потім новина

Ми не пишемо «як стало відомо» й «подейкують». У кожної новини є походження: офіційне повідомлення міської ради чи обласної військової адміністрації, оголошення комунального підприємства, зведення рятувальників ДСНС або поліції, відкритий реєстр, оприлюднений документ. Джерело названо просто в тексті — щоб ви могли знайти першоджерело й переконатися самі.

Перед публікацією звіряємо з першоджерелом усе, на чому тримається новина: назви вулиць, дати, суми, прізвища й посади, години відключень. Якщо повідомлення суперечать одне одному, пишемо про це прямо й не обираємо зручнішої версії. Якщо перевірити не вдається — чекаємо на підтвердження або чесно зазначаємо, що його поки немає. Спізнитися з новиною нам не так прикро, як помилитися.

Заголовок, який не дурить

Заголовок каже те саме, що й текст під ним. Якщо воду вимкнуть на трьох вулицях Богунії, ми не напишемо «Житомир лишиться без води». Жодних «ви не повірите», «шок» і трьох знаків оклику: клікнувши, ви маєте отримати саме те, що вам пообіцяли.

Факти й оцінки в нас живуть окремо. Факт — те, що сталося й що можна перевірити. Оцінка — те, що про це хтось думає, і в неї завжди є автор: посадовець, експерт, очевидець. Його слова ми беремо в лапки або переказуємо з чіткою вказівкою, чиї вони. Власних симпатій у новинах не розставляємо й читачеві не підказуємо, на кого сердитись.

Про що ми мовчимо, доки триває війна

Житомир, як і вся країна, живе в умовах воєнного стану, і є речі, важливіші за швидкість. Ми не публікуємо того, що може зашкодити обороні: місць влучань і наслідків ударів — доки про них не повідомили офіційно, даних про переміщення й розташування військ, подробиць роботи протиповітряної оборони, фото й відео, за якими все це можна вирахувати. Те саме стосується й коментарів під новинами. Якщо після вибухів у стрічці лише коротке офіційне повідомлення — це не тому, що ми нічого не знаємо, а тому, що так безпечніше для міста.

Люди в новинах

За кожною пригодою стоять живі люди, часто — у найгірший день свого життя. Ми не називаємо імен і не показуємо облич дітей, які потрапили в біду чи стали свідками злочину, не розкриваємо особи постраждалих від насильства, не смакуємо подробиць трагедій. Адреси, стан здоров’я, родинні обставини приватних людей лишаються за кадром, якщо суть можна розповісти без них. Підозрюваний для нас — підозрюваний, а не злочинець, доки суд не вирішив інакше.

Фото й чужа праця

Ілюстрації беремо з офіційних повідомлень і відкритих джерел та зазначаємо автора чи джерело, коли вони відомі. Якщо знімок ілюстративний і зроблений не на місці події — не видаємо його за репортажний. Чужих текстів за власні не видаємо: переказуємо своїми словами й називаємо, звідки взяли. Побачили в нас свою роботу, на яку не давали дозволу, — напишіть: приберемо або підпишемо як належить. Куди писати, сказано на сторінці контактів.

Реклама й інтереси

Реклама на сайті є, і ховати її ми не збираємося. Кожен оплачений матеріал має позначку — «Реклама», «На правах реклами» або «Партнерський матеріал», — тож сплутати його з новиною не вийде. Рекламодавець не впливає на те, що і як ми пишемо в стрічці, а гроші не купують ні прихильного тону, ні мовчання. Якщо в автора чи редакції є особистий або діловий інтерес у темі, ми або не беремося за неї, або прямо кажемо про цей інтерес у тексті. Подарунків і послуг за «правильну» новину не беремо.

Коментарі: сперечайтеся, але по-людськи

Під матеріалами можна лишати коментарі, і суперечкам по суті ми тільки раді. Проте прибираємо образи, погрози, мову ворожнечі, спам, рекламу, розголошення чужих персональних даних і все, що підпадає під обмеження воєнного часу. Такі коментарі видаляємо без попередження. Які дані зберігає сайт, коли ви коментуєте, розказано в політиці приватності.

Коли помиляємося ми

Помиляються всі, хто щось робить, і ми не виняток. Різниця в тому, що буває далі: ми не переписуємо текст нишком, а виправляємо й лишаємо під матеріалом позначку про те, що змінилося. Як повідомити про неточність і що ми робимо з такими листами, описано на сторінці про виправлення та уточнення. А хто ми такі, читайте на сторінці про редакцію.