Італійські майстри заклали основи каменеобробки в Коростишеві

Наприкінці XIX — на початку XX століття італійські майстри розвивали каменеобробку в Коростишеві та навчали місцевих жителів працювати з каменем. Про їхню роль у становленні галузі йдеться в дослідженні історикині Олени Мозговенко та краєзнавиці Олександри Олійник-Поліщук.

Як у Коростишеві з’явилися майстерні?

Граніт на Коростишівщині почали активно розробляти в XIX столітті. Прокладання через місто ділянки Брест-Литовського шосе привело сюди майстрів: їх привабили поклади каменю та можливість започаткувати справу за невеликої місцевої конкуренції. Серед родин, пов’язаних із розвитком ремесла, були Ріццолатті та Бузетті.

Майстерні Ріццолатті виготовляли сходи, балюстради, підвіконня, умивальники й плити, а також надгробні скульптури з місцевого граніту та привезеного мармуру. Італійські майстри залучали до роботи місцевих і передавали їм технології обробки каменю. За висновком авторок дослідження, на цьому ремеслі виросли два покоління чоловіків.

Як ремесло стало промисловістю?

У 1927 році в Коростишеві заснували підприємство з розроблення й видобутку граніту, де працювали 405 людей. У 1963-му запровадили термічну обробку каменю, а в 1970–1980-х встановили розпилювальні, шліфувально-полірувальні та фрезерно-окантувальні верстати. Річний випуск продукції зріс із 16 до 48 тисяч квадратних метрів.

Нині міська рада називає Коростишів одним із відомих в Україні центрів гранітодобувної та каменеобробної промисловості. В офіційній історії міста каменяр згадується серед професій, які формували Коростишів.